ORPHEUS UA

|slider|

|slider|

Цей музично-мультимедійний перформанс створили на основі матеріалів, які зібрали Сашко Брама та Андрій Бучко 2017 року під час пішої експедиції через Україну: від кордону з ЄС до лінії фронту на Сході. Маршрут пролягав через місцевості, про які не пишуть в туристичних довідниках, а подорож тривала сім місяців. Це була спроба зустрітись із тогочасною Україною, у часі болючих формотворчих процесів власного становлення після здобуття незалежності та Революції Гідності, побути сам на сам із країною, виміряти її пульс, почути її думки, осягнути її образ та відтворити його в мистецькому висловлюванні.

Отож фото й відео, які зібрали під час експедиції, а також почуті історії та щоденники митців стали основою для перфомансу, що поєднав артвідео, електронну музику, вокал та механізовану сценографію.

Драматургічною основою вистави є міф про Орфея, що вирушає у подорож царством мертвих, щоби повернути свою кохану. Звернення до універсального міфологічного сюжету дозволяє створювати багатошаровий асоціативно-символічний підтекст, в якому виникає семантичний зв’язок між конкретним (історичним, національним) та універсальним, безкінечним. Окрім соціально-політичного контексту, автори намагаються розкрити також екзистенційний вимір людини, яка вмонтована в певну культурно-соціально-політичну структуру, але насправді їй не належить. Саме тому її вищою метою є відповіді на онтологічні питання про своє буття: хто я? яке моє призначення?

Коли митці у творі показують внутрішній шлях становлення, вони роблять його також зовнішнім – прокладають через сучасну Україну, яка є відповідним кризовим тлом для історії не лише окремої особистості, а й для цілого суспільства як єдиного організму. Його найболючіші точки віддзеркалені в історії звичайної людини, яка намагається пройти великий шлях Орфея, шлях прозріння та очищення через біль.

ORPHEUS UA – це переосмислений міф, драматична історія про травму та фантомний біль, що межує між персональним (індивідуальним) та національним (колективним), і ця історія ведеться універсальною мовою людства – музикою, що прямо пов’язано з постаттю Орфея, поета й співця. Музику, яку створив композитор Тімур Гогітідзе, неможливо віднести до якогось конкретного стилю, оскільки це постмодерний мікс, і в ньому звучання балансує від експериментальної електроніки до етнічних мотивів, від танцювальних бітів та репу до сучасної опери.

Художній керівник проєкту – Сашко Брама

Композитор – Тімур Гогітідзе
Клавіші, плейбеки, аранжування – Іра Лобанок
Вокал – Іванка Шкварок
Електровіолончель – Тіна Ржас
Електронні барабани – Альона Коваленко

Перформерка – Оксана Черкашина
Драматурги – Сашко Брама, Макс Шумахер
Відеозйомка – Андрій Бучко, Сашко Брама
Хореографка – Ніна Фалькова
Дизайнери костюмів – Ольга Гонтар, Петро Петровський
Кравчиня – Дарина Медулич
Технічні роботи з костюмами – Женя Шугаєв, Нестор Лісовський
Звукоінженер – Сергій Свіржський
Програмне забезпечення сценографії – Олександр Іванічев
Програмування відео – Йоанн Треллу
Відеомонтаж – Йоанн Треллу, Сашко Брама
Звуковий дизайн – Ірина Лобанок
Аналітична підтримка – Андрій Май, Роман Лозинський, Вікторія Бриндза
PR – Ірина Залога, Світлана Колодій, Валентин Пугачов
Бухгалтерка – Тетяна Лежанська
Юрист – Юрій Гелемей
Проєкт релізували у співпраці з Post Theater (Берлін, Німеччина) за підтримки Українського культурного фонду, Goethe-Institut Ukraine, Culture Bridges.
Частину фінансування зібрали через краудфандингову платформу «Спільнокошт».